Департамент з питань діяльності пенітенціарної системи

Керівник департаменту Федоров Павло Борисович, тел. +38 (096) 291 15 50,
ел. пошта: fff1964@gmail.com

ПОЛОЖЕННЯ
про департамент з питань діяльності пенітенціарної служби

Громадської спілки «Всеукраїнські християнські ініціативи»

1. Це Положення визначає основні завдання, порядок діяльності структурних підрозділів (посадових осіб) пенітенціарного департаменту Громадської спілки «Всеукраїнські християнські ініціативи», Збройних Сил України з питань організації діяльності ГС «ВХІ» в системі пенітенціарної та пробаційної служб Міністерства юстиції України, та права і обов’язки громадських діячів, волонтерів, капеланів направлених для співпраці в підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби Мінюсту від ГС «ВХІ».
2. Структурні підрозділи (посадові особи) з питань пенітенціарної служби, громадські діячі, волонтери, капелани у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Посадові особи, громадські діячі, волонтери, капелани вищевказаного Департаменту з питань пенітенціарної служби – фізичні особи, які мають духовну освіту або відповідну спеціальну підготовку, є священнослужителями зареєстрованої в Україні релігійної організації, пройшли відбір та прийняті на роботу (в тому числі за угодами цивільно-правового характеру або на громадських засадах) на посади працівників Департаменту ГС «ВХІ» для задоволення духовних, моральних потреб персоналу та засуджених осіб ДКВС.
4. Діяльність структурних підрозділів пенітенціарного Департаменту ГС «ВХІ» щодо задоволення духовних, моральних потреб персоналу та засуджених осіб ДКВС здійснюється на основі таких принципів:
забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання;
добровільність участі персоналу та засуджених осіб ДКВС у богослужіннях, релігійних обрядах та інших заходах;
повага, толерантне ставлення до віруючих та священиків (капеланів) усіх релігійних організацій;
використання будівель та приміщень, які збудовані, відновлені чи пристосовані для здійснення культових потреб на території установ та організацій ДКВС Міністерства юстиції України, на основі рівності представників всіх релігійних організацій.
6. У рамках організації діяльності структурні підрозділи (посадові особи)  громадські діячі, волонтери, капелани вищевказаного Департаменту ГС «ВХІ» з питань пенітенціарної служби – фізичні особи  здійснюють взаємодію з християнською міжконфесійною Місією духовної опіки в місцях позбавлення волі при ДКВС Міністерства юстиції.
7.    Структура Департаменту включає в себе:
* Відділ  пробаційних програм;
* Відділ по роботі з персоналом ДКВС;
* Відділ по роботі  з  засудженими.

Всеукраїнські Християнські Ініціативи для служби Пробації

24993109 1755913137752008_6304061762439428492_n

   Сьогодні 12 грудня 2017 року ГС «Всеукраїнські Християнські Ініціативи» спільно з керівництвом Національного проекту “Let’s do it together/Давай разом!” (громадська підтримка пробації в Україні) провели презентацію цього проекту для керівників християнських реабілітаційних центрів та лідерів тюремних служінь. Цей захід був під благословенням Української Міжцерковної Ради.

   Національний проект “Let’s do it together/Давай разом!” стартував у червні 2017 року. Його мета: активізація співпраці недержавних громадських організацій (НГО), соціально відповідального бізнесу, органів і установ державної влади та окремих активістів для становлення системи пробації в Україні, вдосконалення соціально-виховної роботи із засудженими до обмеження та позбавлення волі, а також сприяння соціальній адаптації звільнених громадян.

25152243 1755854961091159_2517659664198711787_n

 Зустріч почали із спільної молитви. З вступним словом виступив голова Громадської Спілки «Всеукраїнські Християнські Ініціативи» Балюк Сергій Васильович. Він привітав представників реабілітаційних та тюремних служінь, делегованих від різних релігійних об’єднань, що входять до складу Української Міжцерковної Ради. Сергій Балюк закликав усіх присутніх мобілізуватися та об’єднатися в Божому служінні українському народу в такій необхідній справі, як становлення служби пробації.

  Керівник проекту Пчелін Сергій Вікторович презентував проект, та розповів про суть служби Пробації, яка є новою для українського суспільства. Ця служба є дієвим інструментом для реального та суттєвого зниження злочинності в країні. Пробація має потенціал превентивного механізму запобіганню злочинності та профілактиці впливу кримінальної субкультури серед підлітків та молоді.

25152301 1755855054424483_3251009209148464871_n

  Президент ГО “Союзу “Золотий Вік України” Яна Баранова поділилася своїм практичним досвідом, як допомагати людям, що вчинили злочини, щоб повернути їх до нормального повноцінного життя в громаді. Вона надихала учасників зустрічі розширити своє бачення в реалізації їх проектів та почати співпрацювати з державними соціальними службами та центрами зайнятості.

24991499 1755863504423638_5123950085740068697_n

 Учасниками заходу було прийнято рішення обрати від ГС «Всеукраїнські Християнські Ініціативи» Федорова Павла Борисовича координатором по співпраці з департаментом Пробації при міністерстві юстиції України.

 В кінці зібрання Сергій Балюк зауважив, що прийшов час до переформатування християнських тюремних служінь та реабілітації, і розширення їх бачення, що повинно відповідати сьогоднішнім викликам часу. Він пообіцяв звернутися до єпископів України про підтримку цього проекту.

25299214 1755869304423058_874456300781700837_n

 Зустріч закінчилася молитвою, в якій зверталися до Бога про благословення всіх співробітників служби пробації та за благодать Божу на виправлення свого життя для осіб, що скоїли злочини.

В Кременчуцькій виховній колонії Північно-Східного міжрегіонального управління розпочався проект «Профілактика кримінальної субкультури»

Державну установу «Кременчуцька виховна колонія» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відвідали представники Громадської Спілки «Всеукраїнські Християнські Ініціативи» із проектом «Профілактика впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх».

Виконавцями проекту є особи, які відбули покарання в установах виконання покарань та пройшли реабілітацію, ресоціалізацію в суспільстві. На сьогодні є членами релігійних громад та приймають активну участь в допомозі засудженим стати на шлях виправлення. Під час зустрічі з хлопцями вони провели міні-тренінгове заняття «Формування себе як особистості. Самоідентифікація, самоаналіз, відповідальність». Подискутували, як впливають наші думки та слова на повсякденне життя.

Поговорили про самопізнання – невід’ємний компонент психічного життя особистості, що сприяє її повноцінному «функціонуванню». Про те, що усвідомлення юнаками власної поведінки є невід’ємним компонентом пізнання людиною самої себе: своїх взаємин з іншими людьми, з оточуючою дійсністю. Навели приклади з власного життя про те, як кожен з них набуває основні знання про себе. Пограли в ігри «Хто я?», «Карта доріг мого життя», «Біографія іншої людини». Наприкінці зустрічі всі разом пригостилися солодощами за спільним обіднім столом. 

«Хлопцям вкрай важливі подібні зустрічі, які допомагають їм в самоідентифікації себе як особистості та у формуванні нових пріоритетів для успішного особистого життя в майбутньому», – наголосив начальник колонії Олександр Сайко.

Знову про «монастир страждань

25 жовтня в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відбулася робоча зустріч, ініційована секретаріатом Омбудсмена спільно з Харківською правозахисною групою. Це вже не перша робоча зустріч, ініційована Харківською правозахисною групою, з обговорення системних проблем у Замкової виправної колонії № 58 (ЗВК-58), виявлених під час моніторингових візитів працівниками Департаменту з питань реалізації Національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Харківської правозахисної групи.

Раніше ми вже писали про порушення прав людини в цій установі.

В заході брали участь: від Міністерства юстиції України – заступник директора Департаменту, начальник управління організації охорони та режиму Департаменту Державної кримінально-виконавчої служби України Олексій Бондаренко, заступник директора Департаменту Державної кримінально-виконавчої служби України Андрій Нечепельський, заступник директора Департаменту, начальник Управління матеріально-побутового забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Олег Шепель, головний спеціаліст Управління медичного забезпечення Анатолій Криворук, заступник директора Департаменту пробації Ігор Андрушко; від Генеральної прокуратури України – заступник начальника управління, начальник відділу нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань та пробації Володимир Фітьо; від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – заступник керівника Секретаріату Олена Смірнова, керівник Департаменту з реалізації Національного превентивного механізму Катерина Чумак, заступник керівника департаменту, керівник відділу моніторингу пенітенціарних установ Євген Нецвєтаєв, головний спеціаліст відділу моніторингу пенітенціарних установ Дмитро Жупанов, головний спеціаліст відділу моніторингу пенітенціарних установ Ярослав Білик, і Євгеній Пасічнюк, провідний спеціаліст відділу моніторингу пенітенціарних установ.

Під час заходу був презентований фільм, створений Харківською правозахисною групою спільно з ГО «Ал’янс Української єдності», за підтримки УГСПЛ, Центру інформації про права людини:

Олег Шепель повідомив, що ця установа перевірена представниками Департаменту, 31 жовтня будуть заслухані звіти всіх керівників установ Хмельницької області й надана належна оцінка їх роботі.

На питання Євгена Нецветаєва: «Які були виявлені недоліки під час перевірки?», О. Шепель згадав про виявлені недоліки в харчуванні засуджених (відсутній соус і таке інше), питання соціального забезпечення, але жодним чином не звернув увагу на жахливий холод взимку, величезний розмір приміщень монастиря і фактичну відсутність можливості належним чином забезпечити тепло на рівні мінімальних стандартів поводження з ув’язненими.

Є. Нецветаєв у своїй доповіді акцентував увагу на тому, що під час моніторингового візиту до установи зафіксовано температуру повітря в приміщенні, де утримуються засуджені, менше, ніж 11 градусів.

Також О. Шепель зазначив, що під час перевірки були наявні продукти харчування й визнав, що постає питання в організації.

Олексій Бондаренко як заходи реагування згадав проект застосування відеорегістраторів для персоналу установ для повної фіксації їхніх дій під час виконання службових повноважень.

Проте, автор не покладає великих сподівань на таке нововведення, враховуючи випадки зникнення відеозаписів побиття засуджених та інших порушень їхніх прав.

Вадим Човган, старший асистент з пенітенціарних питань Консультативної місії ЄС, зазначив, що подібна ситуація вже була в Олексіївській виправний колонії №25 міста Харкова (ОВК-25), коли попри системні фіксування порушених прав людини в цьому закладі керівний склад установи залишався незмінним протягом багатьох років. І тільки після чергового візиту представників Європейського Комітету з питань запобігання катуванням (Комітету) були звільнені представники керівного складу установи і, як наслідок, ситуація з дотриманням прав людини в ОВК-25 змінилася на краще. За два місяці в Україну очікується черговий візит Комітету. Для формування програми візитів Комітет завжди радиться з представниками громадськості на предмет того, які саме заклади виконання покарань потрібно відвідати, в тому числі, і з представниками Харківської правозахисної групи. Чи потрібно чекати того резонансу, коли Комітет в чергове висловиться про порушення прав людини в цій установі?!

Олена Смірнова наголосила, що офіс Омбудсмена обов’язково звернеться до Комітету з приводу брутальних порушень прав людини в ЗВК-58.

Олександр Букалов, керівник Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України, зокрема, сказав: «Я уважно слухав всіх виступаючих і мені сумно, коли представники Мін’юсту на порушення прав людини розповідають скільки тон посилок було отримано установою. Не про це мова. І навіть те, що в колонії не звільняють керівників, причетних до катувань?! На це потрібно годину, нехай добу. Але коли з грудня 2016 року – десять місяців розглядається питання? То це смішно, якби це було смішно. Очевидно, що все це тримається і всі ці порушення в системі виконання покарань на тотальній безвідповідальності і безкарності тих осіб, які законом уповноважені вирішувати ці питання. Вони їх не вирішують. Чому не вирішують? Можливо, в цьому є якась зацікавленість? Покривання начальниками територіальних управлінь начальників колоній. І мені здається, що ось це: „ми розглядаємо питання, ми опрацьовуємо“, це тільки відхилення від реального вирішення проблем. Якщо вони і надалі будуть опрацьовуватись, то буде те, що сказав пан Вадим (реакція Комітету). Це не робота, це імітація, і вона може бути тільки тоді, коли безвідповідальність. Якщо від офісу Уповноваженого приходять повідомлення про порушення. Але ви нічого не сказали, як ви відреагували. Що було зроблене, хто був притягнутий до відповідальності, чи було заявлено, що офіс Уповноваженого необ’єктивно все це робить і фальшує повідомлення про катування. Нема цього – заперечень немає і реакції немає. Саме із-за цього мені сумно, бо потрібно розмовляти більш реально, більш адекватно і більш конструктивно».

Є. Нецветаєв згадав про перевірки всередині відомства, які не виявляють жодних порушень.

Павло Федоров: «Я представляю громадську спілку „Всеукраїнські християнські ініціативи“. І я за те, щоб Замкову виправну колонію (ЗВК-58) закрити. Чому? Є таке поняття, як історична справедливість, і всі це знають, всі чули, що Замкова виправна колонія розташована на території монастиря Бернардинців, який був збудований ще на початку сімнадцятого століття і сам по собі є історичною пам’яткою. Так от, сама колонія не є благословенням для Ізяслава, для Хмельниччини, для України. Якщо б це був монастир, то це б було б благословення. І монастир не будували для того, щоб там сиділи в’язні, щоб там катували людей. Тим більше, що після набуття незалежності України до церкви повертали її власність. І в принципі, церква може ініціювати цей процес, щоб повернули цю комплексну споруду назад у власність церкви, Римо-католицької церкви. В принципі, це можливо, і віруючи люди радісно б це сприйняли. І це можна ініціювати, навіть в тому випадку, якщо в ЗВК-58 зроблять „райські“ такі умови. Просто є історична справедливість і це було б доречніше навіть з економічної точки зору. Тому що, коли я чую, що необхідно усунути якісь недоліки… Ви знаєте, їх просто неможливо там усунути, ці недоліки, економічно. І це тільки затягування часу і розтринькування бюджетних коштів. І ці кошти краще направити на інші колонії, щоб там створити такі умови, щоб в’язні, які відбувають покарання в ЗВК-58, були розподілені по інших колоніях. Це було б дешевше і для держави корисніше. Якби дійсно це відбулося і цю колонію закрили й передали на баланс в Міністерство культури, і далі процес пішов передачі до церкви цієї споруди, це було б гарним прикладом, що в нас все ж таки відбуваються реформи в пенітенціарній сфері. І другий аспект – мене вразила атмосфера в цій колонії. В інші колонії приїзжаєш і там відчувається, що люди чекають на звільнення, чекають на якесь краще життя, якісь мрії, персонал має мотивацію якось допомагати засудженим повернутися до нормального життя, повернутися до родин, суспільства, то в Замковій колонії це я не відчув взагалі. Там атмосферу якщо охарактеризувати – це війна, затяжна війна в пенітенціарній системі. З одного боку персонал, а з іншого – в’язні. І ніхто миритися не бажає, тому, що я не бачив мотивації навіть у начальника колонії, він не хоче нічого міняти. Притому, що в проекті закону, який зараз розробляється про пенітенціарну систему, зазначено, що пенітенціарна система має бути виключно виправною і виховною, а ЗВК-58 – це якийсь каральний орган. Це відчувається, з перших хвилин перебування на території ти розумієш, що тут карають людей».

До представників Генпрокуратури, Міністерства юстиції звернулася Яна Магелат,дружина Андрія Данилюка, по звірячому вбитого в СІЗО міста Хмельницького в жовтні 2015 року:

Звинувачують у цьому злочині працівників ЗВК-58 Мокринського та Франківського. Дружина вбитого обурюється тим, що зазначені особи після скоєння злочину отримали підвищення і продовжують виконувати свої посадові обов’язки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
круглого столу на тему «Стан дотримання прав засуджених у Замковій виправній колонії (№ 58)»

Міністерству юстиції України:

1. Діяльність ДУ «Замкова виправна колонія (№ 58)» взяти на особливий контроль. Оперативно та дієво реагувати на всі повідомлення щодо порушення прав засуджених в установі, у тому числі права на охорону здоров’я та медичну допомогу. Організовувати проведення ретельних службових розслідувань за фактами порушення прав засуджених та вжиття заходів реагування щодо винних осіб.

2. Забезпечити у першу чергу дотримання температурного режиму в ДУ «Замкова виправна колонія (№ 58)» в осінньо-зимовий період відповідно до чинного законодавства.

3. До 01.01.2018 за участю керівництва Міністерства юстиції України опрацювати питання щодо можливості ліквідації ДУ «Замкова виправна колонія (№ 58)». У разі прийняття рішення щодо недоцільності ліквідації (консервації) провести ротацію керівного складу цієї установи. Результати розгляду цих питань довести до відома громадськості.

4. Розробити деталізований порядок надання засудженим телефонних розмов за допомогою мобільних телефонів.

5. Організувати практичну реалізацію вимог частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині залучення засуджених до оплачуваної праці на підставі строкового трудового договору.

Уповноваженим Верховної Ради з прав буде направлений лист до Міністерства юстиції, який буде оприлюднено.

Кременчуцьку виховну колонію відвідав народний депутат України Юрій Тимошенко

17 липня 2018 року державну установу «Кременчуцька виховна колонія» відвідали народний депутат України Юрій Тимошенко.

Разом з кореспондентом «Каменярі-Інфо» Олегом Цвілим та представником громадської організації «Всеукраїнські християнські ініціативи» Павлом Федоровим він оглянув спальне приміщення вихованців і кімнату виховної роботи. Центральним компонентом візиту стала бесіда з вихованцями щодо усвідомлення негативного впливу кримінальної  субкультури засуджених, що впливає на рецидивну злочинність у місцях позбавлення волі. Гості щиро розмовляли з юнаками, наголошуючи на тому, що кожний із них перебуває «на перехресті» двох ціннісних систем – формальної і неформальної. Наголосили , що проблема в тому, що всі негативні звички і повадки в майбутньому можуть перейти в спосіб життя на волі, в повсякденному житті. Тому, хлопці повинні усвідомлювати свою поведінку, вчинки, психологічну пристрасть до «правил» кримінального світу. Уже зараз обирати спосіб свого майбутнього життя. Підлітки теж відверто розповідали про себе, про причини потрапляння за грати.

«Такі зустрічі депутатів, представників преси і громадських  організацій з нашими вихованцями дають змогу зрозуміти деструктивний вплив кримінальної субкультури та діють на моральну деформацію особистості. Тому для підлітків відкриваються гарні перспективи позитивних засобів самоствердження і успішного співіснування в соціальному просторі», – зазначив начальник установи Олександр Сайко.

 

 
 
На банкнотах Великобританії традиційним є зображення королеви. Але на одній із банкнот зображена жінка на ім’я Елізабет Фрай. Чому її слава порівняна зі славою самої королеви Великобританії? Хто ця жінка?
Елізабет Фрай ( ім’я при народженні – Елізабет Герні ; 21 травня 1780 , Норвіч , Англія – 12 жовтня 1845 ,Ремсгейт ) – англійська соціальна активістка , реформатор тюремної системи Англії , відома як « ангел в’язниць». Іменем Елізабет Фрай названі численні благодійні товариства в Великобританії і інших країнах Співдружності
Кінець XVIII-початок XIX століття стали для Англії часом промислового перевороту і бурхливої індустріалізації: мануфактури змінилися фабриками, змусивши капіталістів шукати дармову робочу силу. У перших рядах цих “рекрутів” встали жінки і діти: саме праця фабричних робітників в Англії багато в чому послужив основою для пізніших роздумів Маркса і Енгельса. А лорд Байрон в 1812 році гнівно писав:
“Чи не дивно , що, якщо є в гості До нас голод і чується крик бідняка, За ломку машини ламаються кістки І цінуються життя дешевше панчохи? А якщо так було, то багато хто запитає – спершу не божевільним тим карк зламати, які людям, що допомоги просять, Лише петлю на шиї поспішають затягнути? “.
І все ж серед банкірів траплялися не самі тільки грошові мішки.
Елізабет Герні народилася в Норвіч в сім’ї квакерів , була п’ятою з одинадцяти дітей . Батько , Джон Герні , був успішним підприємцем , банкіром , мати теж походила з сім’ї банкірів , засновників банку Барклейс , проте померла , коли Елізабет було всього 12 років . В серпні 1800 році вона вийшла заміж за лондонського банкіра і бізнесмена Джозефа Фрая. У їхньому шлюбі народилося 11 дітей .
Під впливом проповідей американського проповідника Вільяма Сейвері в 1813 році Елізабет Фрай почала займатися благодійною діяльністю , відвідала жіночу в’язницю в Н’югейті , де була вражена жахливим станом ув’язнених , і почала клопотати про кращі умови їх утримання . Зокрема , завдяки їй була проведена нова класифікація злочинів і злочинців , був впроваджений жіночий нагляд за ув’язненими жінками , були покращені умови для релігійного та світського життя ув’язнених , освіти . Поступово нові критерії умов утримання ув’язнених поширилися на інші в’язниці країни .
У своєму родовому маєтку Елізабет Фрай на свої кошти заснувала школу для дівчаток – сиріт , а роками пізніше – і школу для дітей ув’язнених тюрем в Лондоні . У 1817 році разом з дванадцятьма іншими жінками заснувала « Асоціацію для реформування жіночих в’язниць в Н’югейті ». Пізніше ця асоціація була перетворена в загальнонаціональну організацію , яка стала першою благодійною жіночою організацією . Виступала в комітетах парламенту Великобританії з доповідями про умови утримання жінок – ув’язнених , займалася лобіюванням політиків по справах захисту прав жінок . У 1820 році заснувала нічний притулок для безхатченків у Лондоні . У 1822 році парламент прийняв реформу тюремної системи завдяки клопотанню Фрай і її прихильників .
Елізабет Фрай відвідувала лікарні і в’язниці також в Ірландії в 1827 році , де піклувалася про умови утримання психічно хворих пацієнтів . Фрай відвідувала кожне судно , що перевозило засуджених злочинців до Австралії , і наполягала на кращих умовах перевезення ув’язнених . Під час відвідування Франції в 1838 році зустрічалася з чиновниками пенітенціарної системи країни , отримала дозвіл на відвідування всіх в’язниць у Франції , після чого підготувала докладний звіт і пропозиції реформ . У 1840 році Елізабет Фрай відкрила школу медсестер .
При цьому Елізабет не тільки вела нескінченні розмови про те, щоб допомогти ув’язненим, а й запрошувала до в’язниць представників знаті – “Подивіться, на їх місці можете одного разу опинитися ви або ваші діти!”. До того ж родич місіс Фрай був обраний в палату громад, і гуманістичні промови укупі з доказами нелюдських умов зазвучали з найвищої трибуни Сполученого Королівства. А саму її прозвали “тюремним ангелом”.
Слідом за ув’язненими Елізабет зацікавилася долею бездомних, заснувавши в Брайтоні суспільство волонтерів, які доглядають за бідняками: подібні суспільства з’явилися і в інших містах. Заснована нею в 1840 році школа для медсестер надихнула знамениту згодом Флоренс Найтінгейл: медсестри зі школи Фрай побували на полях Кримської війни. А в 1842 році її закладу відвідав сам король Пруссії Фрідріх-Вільгельм IV. Знаменита королева Вікторія також неодноразово допомагала товариствам Фрай і удостоїла її декількох аудієнцій.
Померла благодійниця 12 жовтня 1845 року: в цей день місцева берегова охорона приспустили на знак жалоби свій прапор: почесть, якій до цього удостоювалися тільки покійні монархи! У тому ж році мерія Лондона прийняла одноголосне рішення вшанувати її пам’ять, створивши Товариство Елізабет Фрай з нічліжну будинком, школою для сиріт і благодійними установами: аналогічні установи були відкриті і в інших містах Британії та Канади. Канадська асоціація імені Фрай займається захистом прав засуджених жінок, а в травні там проходить щорічний Тиждень Елізабет Фрай. Музеї “тюремного ангела” з’явилися в Норвіч і Лондоні, а в 2003 році її образ був увічнений на банкноті в 5 фунтів стерлінгів. Воістину, “Не збирайте собі скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть”. Здається, саме цю нехитру істину дочка квакера засвоїла найкраще.
Біографія Елізабет Фрай: